Новый перевод: Уляна Галич: Ніч, коли закінчилась війна.

Оригинал — Уляна Галич: Ніч, коли закінчилась війна.

https://facebook.com/notes/%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87/%D0%BD%D1%96%D1%87-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8C-%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0/856897277656584/

Поделиться:

Артемівськ вийшов на мітинг підтримати українську армію

Пісня про любов до землі

©Олена Степова.

Рідна земля має свою особливу пісню. Ось і лісочок, де живе наша пані Миша, також має свою пісеньку. Шумлять дерева, шепоче горобина, віє вітерець поміж гілок, дзвенить струмочок.

Сергей Жадан: Мое отношение к России не изменилось

Украинский поэт и прозаик Сергей Жадан считает, что в гражданском конфликте виноваты не конкретные люди, а человеческая слабость

Оксана Савченко — 05.08.14
Источник: Фокус

История сельская про кузнечиков и быка

© Олена Степова.

У нас в селе (это там, где пенсия живет) все, как на войне, по-настоящему: выгоревшее поле с воронками от разорвавшихся снарядов, сгоревшая техника, крыши и заборы, посеченные осколками, деревья, разрубленные снарядами, а, чуть поодаль, на кладбище, блиндажи, гаубицы, заминированный мост к селу, заминированные поля, обгоревшая земля…

Великі Українці Донбасу: Олена Степова

Находячись під лнр, щоденно «вариться» у суєті подій, часом бачить сутність життя…

Что внутри?-
ни души, ни тревоги.
Полон день-
суеты, пустоты.
Мы давно позабыли дороги,
Степи, звезды, коней и мосты.
Мы давно позабыли,
как стыли,
Чьи-то руки,
пылали уста.
А любили ли мы?-
Нас любили?
Пустота, пустота, пустота.
И когда раскрывает нас скальпель
То внутри
ни души, ни тревог.
Жизнь пуста,
Как стакан,
Что на счастье,
Выпив водку,
Швырнут на порог.
И в погоне за чем-то не нужным,
И в терзании слов и обид,
Наша жизнь, слезинкой жемчужной,
Отлетит, отболит, отзвенит
И живем мы убого у Бога,
Толь за пазухой, то ли в тюрьме.
Только вьется, как скатерть дорога,
Только лошади грезятся мне…

© Олена Степова.

https://m.facebook.com/#!/story.php?story_fbid=613703672080496&id=100003226076365

Відомі Українці Донбасу: Данило Шумук

«Звідтам ми переїхали в Коритницький ліс, і раптом за лісом зачувся бій. Ми зупинились у лісі біля розташування сотні, яка там була на постої з Бровою та командиром сотні і його чотовими, а згодом вийшли на край лісу. Бій розгорнувся не на жарт. Над селом Загорів літало три німецьких літаки і обстрілювали манастир. Танки і артилерія били по манастирі так часто, що вогні вибухів мигтіли безустанно. Бій тривав чуть не цілу добу. Ми повернулись до сотні й вислали розвідку. Повернувшись, розвідка доповіла, що манастир оточили німці, які приїхали машинами й танками з Луцька, Ковля і Володимира. Німців бере участь у бою коло півтори тисячі. А з ким саме вони ведуть бій — невідомо.

Донецк — Львов

Хотелось в Питер, а попал в Париж…
Д. Трибушный

Приехав на вокзал донецкий скорым,
Иду домой, как много лет подряд,
И упираюсь в Ратуши квадрат,
А возвращаюсь на вокзал – в собор

Відомі Українці Донбаса: Сергій Жадан

#‎ВідоміУкраїнціДонбасу‬

Чого лише не побачиш на цих вокзалах:
ранковий пташиний спів, сонячний спалах,
чорна роса на просмолених шпалах.
Першими звідси поїхали комерсанти –
хитрі нечутні приблуди, невидимі зайди,
тренована охорона, нічні курсанти.

Поїхали ювеліри, поїхали адвокати,
виїхали банкіри, минаючи барикади.
Хоча на банкірів то що нарікати?
Поїхали астрономи, потім поети.
Вітер важко носить зимові газети.
Діти носять натільні хрести й зелені берети.

Сергій Жадан

Відомі Українці Донбасу: Володимир Сосюра

Відомі Українці Донбасу
‪#‎ВідоміУкраїнціДонбасу‬

Володимир Миколайович Сосюра народився в Дебальцево, Бахмутського повіту Катеринославській губернії 25 грудня 1897 року. У юнацтві Володимир воював у лавах армії Української Народної Республіки, пізніше — у Червоній армії.

Молодий Володимир Сосюра

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.